6.1. Приготування тіста на густих заквасках На густих заквасках рекомендується готувати тісто із житнього обойного і обдирного борошна, а також суміші різних сортів житнього і пшеничного борошна.
У розводочному циклі приготування густих заквасок використовують суміш 3-х штамів молочнокислих бактерій: L. brevis-5, L. brevis-78, L.plantarum-63, а також дріжджі раси S.minor чорноріченський і S.cerevisiае Л-1. Густу закваску, приготовлену по розводочному циклу, накопичують до необхідної кількості. Вологість закваски 48-50 %.
У спілій заквасці співвідношення дріжджі і МКБ - 1:60 - 1:80.
У густому середовищі закваски дріжджі раси minor складають 70 %, а раси cerevisiае - 30 % у зв’язку з низьким окисно-відновним потенціалом.
Через низьку вологість вона швидко набирає кислотність. Кислотність закваски з борошна обойного 13-16, а обдирного 11-14 град. Підйомна сила за методом кульки до 25 хв, запах її - різкий.
У виробничому циклі частину густої закваски, що виведена за розводочним циклом і накопичена до необхідної кількості, витрачають на приготування тіста, а частину освіжають з наступним виброджуванням до накопичення необхідної кислотності залежно від сорту борошна. На густій заквасці готують тісто за традиційним способом або на великій густій заквасці.
За традиційним способом у тісто вноситься порція закваски, що містить 25-33 % маси борошна, передбаченого рецептурою. Бродіння тіста триває 1,5-2 год.
Традиційним способом закваску і тісто готують у діжах або бункерних агрегатах.
У разі приготування у діжах виброджену закваску візуально ділять на 3 або 4 частини. Кожна частина приблизно містить відповідно 33 або 25 % борошна. Одну частину вибродженої закваски залишають у діжі для відновлення закваски, а решту використовують для замішування 2-х або 3-х порцій тіста. Для цього закваску вручну перевантажують (перекидають) у дві або три вільні діжі. У діжу з порцією закваски, залишеної для поновлення, додають воду. Закваску перемішують з водою, вносять борошно і замішують нову діжу виробничої закваски. Вологість закваски 48-50 %, тривалість бродіння 4-4,5 год при 26-28 С до кислотності 13-15 град. Підйомна сила готової виробничої закваски 25-30 хв.
При порційному замішуванні тіста порцію закваски спочатку змішують з сольовим розчином і водою, потім вносять борошно і продовжують замішування 8-10 хв.
У разі приготування тіста з суміші житнього і пшеничного борошна останнє використовують при замішуванні тіста.
Якщо рецептура хліба передбачає велику кількість, наприклад 80 % пшеничного борошна, тоді із закваскою в тісто вносять лише 20 % житнього борошна. Тісто готують з вологістю на 1 % вищою, ніж вологість даного сорту хліба, передбачена стандартом. Тісто дозріває у разі внесення з закваскою 25 % борошна протягом 1,5-2 год, а 33 % - 75-100 хв при температурі 30-32 С. Готовність тіста визначають за збільшенням його об‘єму в 1,5-2 рази і кислотністю. Кислотність тіста має бути на 1-2 град вище допустимої кислотності даного сорту хліба.
У випадку приготуванні тіста на великій густій заквасці від 40 до 50 % готової закваски, у перерахунку на борошно, залишають у діжі на поновлення, а решту використовують на замішування одного тіста. Цей спосіб забезпечує прискорене дозрівання тіста (30-60 хв) при 32-33 С. Тривалість бродіння великої густої закваски із збільшенням кількості закваски на її поновлення скорочується до 3,5-4 год.
Для порційного приготування заквасок і тіста використовують тістомісильні машини марок типу А2-ХТ2-Б, А2-ХТМ або інші.
При комплексній механізації приготування густої закваски і тіста використовують бункерні агрегати И8-ХТА-6, И8-ХТА-12 або агрегати безперервної дії типу ХТР.
Розводочний цикл закваски проводять спочатку в діжах, пізніше – у секціях бункеру до моменту заповнення всіх секцій.
У разі використання для приготування тіста на густій заквасці агрегатів И8-ХТА-6 або И8-ХТА-12 (рис. …) закваску замішують 5-7 хв у машині безперервної дії. В цю машину безперервно дозується борошно, вода, спіла закваска. Замішену закваску лопатевим нагнітачем по трубопроводу за допомогою поворотного лотка завантажують у вільну секцію бункера для бродіння. Виброджена закваска через отвір у днищі надходить у шнек і за допомогою шиберу розподіляється по трубопроводах, що подають її до тістомісильних машин: 60 % закваски (45-47 % у перерахунку на борошно) надходить на замішування тіста, 40 % - на приготування нової закваски. З метою запобігання надмірному підвищенню температури внаслідок транспортування закваски початкова її температура має бути 24-26 С.
Тісто замішують у машині безперервної дії 5-7 хв, лопатевим насосом подається по трубопроводу в корито для бродіння, а звідти – до тістоподілювача. Тривалість бродіння тіста залежить від кількості борошна, внесеного із закваскою, якщо внесено 40 % борошна, тривалість дозрівання 70-90 хв, якщо 60 % - 40-60 хв. Температура бродіння тіста 30-32 С.
На підприємствах малої потужності, коли житній хліб виробляється лише кілька годин на добу, готувати тісто на заквасках з вологістю 48-50 % незручно, тому що вони швидко закисають. Кислотність таких заквасок до 16 град. У таких умовах краще готувати закваски вологістю 55-58 %. При вищій вологості уповільнюється життєдіяльність молочнокислих бактерій, і закваски набирають кислотність не вище 12 град.
На замішування тіста відбирають 2/3 готової закваски, а 1/3 залишають на її поновлення. Тобто з однієї діжі закваски готують одне тісто. Можна приготувати тісто на заквасці з підвищеною вологістю в три фази: приготування закваски, опари і тіста. Цей спосіб зручний у виробництві хліба з довгими перервами. Закваска може виброджувати до 12 год.
- Технологія галузі
- Курс лекцій
- Вступна лекція загальні відомості про хлібопекарське виробництво
- Історія розвитку виробництва хліба
- Розвиток хлібопекарської промисловості України
- Загальна характеристика хлібобулочних виробів
- Контрольні питання
- Література
- Тема 1. Сировина хлібопекарського виробництва
- Борошно Види і сорти борошна. Борошно класифікують за видом, типом і сортом.
- Вимоги до якості борошна
- Показники якості клейковини
- Хімічний склад борошна
- Інші види сировини
- Контрольні запитання
- Література
- Тема 2. Хлібопекарські властивості борошна
- 2.1. Хлібопекарські властивості пшеничного борошна. Сила борошна
- Контрольні питання
- Література
- 2.2. Хлібопекарські властивості пшеничного борошна. Газоутворювальна та інші властивості (продовження)
- Газоутворювальна здатність борошна
- Контрольні запитання
- Література
- 2.3. Хлібопекарські властивості житнього борошна. Інші види борошна
- Контрольні запитання
- Література
- 2.4. Зміни хлібопекарських властивостей борошна під час дозрівання і зберігання
- Контрольні запитання
- Тема 3. Зберігання сировини і підготовка її
- Зберігання і підготовка борошна до виробництва
- Зберігання і підготовка до виробництва хлібопекарських дріжджів, солі, води та додаткової сировини
- Контрольні запитання
- Література
- Тема 4. Технологія приготування тіста
- 4.1. Способи розпушення тіста
- Контрольні запитання
- Література
- 4.2. Утворення тіста
- Інтенсивність оброблення тіста при різних способах замішування
- Контрольні питання
- Література
- 4.3. Дозрівання тіста
- Мікробіологічні процеси в тісті під час дозрівання
- Колоїдні процеси при дозріванні тіста
- Регулювання процесів дозрівання тіста
- Визначення готовності тіста
- Контрольні запитання
- Література
- Тема 5. Способи приготування тіста
- 5.1. Приготування рідких дріжджів і пшеничних заквасок
- Приготування рідких дріжджів
- Кмкз додають в опари у кількості 4-5 % до маси борошна в тісті. Одночасно з закваскою вносять пресовані дріжджі. Опара дозріває 3-3,5 год, тісто бродить 60-90 хв, залежно від рецептури виробів.
- Контрольні запитання
- Література
- 5.2. Приготування тіста опарним способом
- Приготування тіста на густих опарах
- Контрольні запитання
- Література
- 5.3. Приготування тіста на рідких опарах і диспергованій фазі
- Приготування тіста на диспергованій фазі
- Контрольні запитання
- Література
- 5.4. Приготування тіста однофазними способами
- Однофазні прискорені способи приготування тіста
- Нетрадиційні способи приготування тіста
- Приготування тіста для заморожених напівфабрикатів
- Порівняльна оцінка способів приготування тіста
- Контрольні запитання
- Тема 6. Приготування тіста із житнього і житньо-пшеничного борошна
- 6.1. Приготування тіста на густих заквасках На густих заквасках рекомендується готувати тісто із житнього обойного і обдирного борошна, а також суміші різних сортів житнього і пшеничного борошна.
- Тісто на густих заквасках швидше дозріває, ніж на рідких, у ньому більше мкб, кислотність вища на 3-4, потрібні менші площі для обладнання. Контрольні запитання
- Література
- 6.2. Приготування тіста на рідких заквасках. Експресні технології приготування тіста
- Порівняльна характеристика способів приготування тіста із житнього і житньо-пшеничного борошна
- Приготування тіста для заварного житнього і житньо-пшеничного хліба
- Контрольні запитання
- Література
- Тема 7. Оброблення тіста План лекції
- Контрольні запитання
- Література
- Додаткова література
- Тема 8. Випікання хліба
- Режими випікання
- Особливості випікання житніх і житньо-пшеничних сортів хліба
- Контрольні запитання
- Література
- Тема 9. Зберігання хліба
- Зміни смаку і аромату хліба при зберіганні. При зберіганні хлібобулочних виробів у результаті низки фізико-хімічних та біохімічних процесів погіршується їх смак і аромат.
- Література Основна
- Додаткова
- Тема 10. Вихід хлібобулочних виробів План лекції
- Фактори, що впливають на вихід хліба. Розрахунок виходу хліба
- Характеристика технологічних затрат і трат
- Література
- Тема 11. Якість хліба і фактори, що її визначають
- Контроль сировини, технологічного процесу і якості виробів
- Оцінка якості хліба
- Дефекти хліба, викликані порушеннями технологічного процесу
- Дефекти хліба, викликані зниженими хлібопекарськими властивостями борошна
- Контрольні питання
- Література
- Тема 12. Асортимент виробів
- 12.1. Технологія здобних виробів
- Асортимент хлібобулочних виробів характеризується великою різноманітністю. Їх виробляють за різною рецептурою, різної маси, форми, в упаковці або без неї.
- 12.2. Технологія бубличних виробів
- Особливості технології здобних виробів
- Контрольні питання
- 12.2. Технологія бубличних виробів і соломки
- Характерні особливості бубличних виробів
- Контрольні запитання
- Література
- 12.3. Технологія сухарів
- Технологія простих сухарів
- Технологія здобних сухарів
- Тема 13. Харчова цінність (корисність) хлібних виробів
- Коефіцієнти засвоюваності основних поживних речовин, що містяться в хлібі
- Білкова цінність хліба. Організм людини не має резервів білка. Єдиним його постачальником є білки харчових продуктів, тому вони належать до незамінних компонентів їжі.
- Вуглеводи хліба. Вуглеводи є основною частиною раціону харчування людини. Добова потреба організму у вуглеводах становить 400-500 г, у тому числі моно- і дисахаридів 50-100 г.
- Жири хліба. Середньодобова потреба людини в жирах становить 80-100 г. З цієї кількості 20-25 г мають бути рослинними.
- Вітаміни хліба. Вітаміни належать до незамінних факторів харчування, вони не є джерелом енергії.
- Контрольні питання
- Література
- Список Літератури
- Додаткова