Емульгатори

Емульгатори – харчові добавки, які при додаванні до харчових продуктів забезпечують можливість утворення й збереження однорідної дисперсії двох чи більше речовин, які не змішуються. Їх особливістю є поверхнева активність, характерна для органічних молекул дифільної будови з вираженими гідрофільною й гідрофобною ділянками.

До харчових емульгаторів, що найчастіше використовуються, належать моно - й дигліцериди жирних кислот (Е 471, Е 472), фосфоліпіди природні – лецитини (Е322) та синтетичні амонієві фосфатиди (Е442), ефіри поліоксіетиленсорбітану, твіни (Е 432, Е 436), ефіри сорбітану (Е 491, Е 496), ефіри полігліцерину й взаємоетерифікованих рицинових кислот (Е 473), ефіри молочної кислоти – лактилати (Е 481, Е 482) та ін.

Ці добавки одночасно можуть бути антиоксидантами, адсорбентами, комплексоутворювачами, стабілізаторами піни. Мають властивості утворювати чи підтримувати однорідну суміш двох чи більше фаз, що не змішуються, підвищувати еластичність, збитість білків й збільшувати об’єм виробів, знижувати їх в’язкість, підвищувати кристалоутворення, стабілізувати піну, а також подовжують терміни зберігання продукту та інше.

Вибір певного харчового емульгатора визначається особливостями харчової системи й технологічними задачами. Надходять у продаж переважно у вигляді порошків різного кольору, що не мають смаку й запаху. Використовуються у виробництві сосисок, варених ковбас, у підготовці фаршу, в сумішах для морозива, десертів, сухих вершків для кави й соусів та ін.