7.15. М'ясні консерви
Класифікація консервів. М'ясні консерви – це готові до вживання вироби з м'яса і м’ясопродуктів в герметично закупорених банках, що піддаються нагріванню. М'ясні консерви відрізняються високою харчовою цінністю, тривалим терміном зберігання, зручністю транспортування. Залежно від виду вмісту банок м'ясні консерви можуть зберігатися без істотної зміни якості до 3-5 років.
В консервах міститься (в %): води – 50-70, білків – 10-30, жирів – 8-30, мінеральних речовин – до 3,5.
М’ясні консерви класифікують за наступними ознаками.
За видом сировини: м’ясні (яловичі, свинячі, баранячі, з м’яса поросят, птиці), субпродуктові (з язиків, печінки, нирок), з м’ясних продуктів (сосисок, ковбасного фаршу), м'ясорослинні (з м’ясної сировини чи субпродуктові в сполученні з крупами, овочами, бобовими, макаронними виробами), салобобові (з свинячого топленого жиру чи шпику в сполученні з бобовими).
За режимом термічної обробки консерви розподіляються на стерилізовані (такі, що нагрівали при температурі вище 100°С) та пастеризовані (такі, що нагрівали при температурі нижче 100°С).
За видом споживчої упаковки: в металевій тарі (жерсть біла чи чорна з покриттям харчовими лаками та поливами, алюмінієві, зборні та цілоштамповані), в скляній тарі.
За призначенням: закусочні (делікатесні), обідні (для перших і других обідніх страв), для дитячого харчування, дієтичні.
Виробництво консервів. Для виробництва м'ясних консервів використовують м'ясо всіх видів, жир, субпродукти, готові м'ясні вироби, кров, різні продукти рослинного походження, пряності. М’ясо використовують в остиглому, охолодженому або мороженому вигляді не нижче 1 категорії вгодованості для яловичини і баранини, м’ясної і обрізної категорії вгодованості – для свинини та підсвинків. Для консервів з м’яса птиці використовують тушки курей і качок 1 і 2 категорій вгодованості і тушки гусей 2 категорії. Не допускається м’ясо двічі заморожене, м’ясо бугаїв і кнурів.
Тару для консервів виготовляють із білої жерсті, скла, сплавів алюмінію і полімерних матеріалів.
Якість м’ясних консервів залежить від дотримання технологічних операцій виробництва: підготовки і обробки сировини, порціювання і фасування сировини, закатування банок, перевірки герметичності, стерилізації, сортування.
Для виробництва консервів м’ясні туші обвалюють, жилують. Тушки птиці опалюють для знищення залишків пуху і пера; видаляють голови і кінцівки, які використовують для приготування бульйону.
Залежно від виду м’ясних консервів сировину по-різному обробляють: м’ясо витримують у розсолі, бланширують або обжарюють, підготовлюють паштетну масу, вимочують і бланшують солені язики, піджарюють мозок, приготовляють м’ясні бульйони або інші заливки.
В ході порціювання і фасування сировини слід забезпечити нормальне її укладання, відповідну масу і співвідношення між складовими частинами.
Сировину закладають у банки згідно рецептури. Банки після заповнення зважують. Якщо банки переповнені продуктом, то готові консерви можуть роздуватися з одного або з двох кінців.
Банки закатують на вакуум-закаточних машинах, за допомогою яких видаляють повітря і герметично закупорюють. Закатані банки перевіряють на герметичність (занурюють в гарячу воду з температурою 80-90°С протягом 1-2 хвилини). Якщо з банки не виділяються бульби, то банка герметична. Видалення повітря з банок запобігає деформації тари при стерилізації, перешкоджає корозії металу і виключає окислювальні процеси в продукті. Добра герметичність гарантує тривале зберігання високоякісних виробів.
Герметичні банки стерилізують. Стерилізація є найбільш відповідальною операцією, яка повинна гарантувати стійкість до зберігання і доброякісність. Ці дві вимоги не завжди поєднуються між собою, оскільки стійкість консервів забезпечується тривалою стерилізацією їх при високій температурі, що може призвести до суттєвих змін харчових речовин продукту. Для кожного виду консервів існує своє оптимальне співвідношення між температурою і тривалістю нагрівання, коли поєднуються повнота стерилізації і мінімальні зміни продукту. Стерилізацію здійснюють при температурах 113 і 120°С.
Під час стерилізації гинуть вегетативна мікрофлора та спори бактерій, але також відбуваються такі зміни: денатурація білків м’язової тканини; перехід колагену у желатин; перерозподіл складових частин м’яса між бульйоном і м’ясом, м’ясо втрачає значну кількість екстрактивних речовин і жиру; гідроліз глікогену і накопичення глюкози; гідроліз і окислення жиру.
Сортування. Після стерилізації переглядають кожну банку, відсортовуючи при цьому негерметичні, тобто банки з активним підтіканням, розривами і тріщинами, глибокими вм’ятинами.
Маркування. При передаванні в реалізацію жерстяні і скляні банки етикетирують. Якщо маркування робиться шляхом рельєфного виштамповування, то воно здійснюється до закатування банки (рельєфна позначка має бути випуклою).
Асортимент м’ясних консервів. Асортимент м'ясних консервів різноманітний.
Консерви з м'яса: Найбільш поширені консерви з яловичини, свинини і баранини тушкованих: «Тушковане м'ясо» (свинина, яловичина, баранина, конина); Смажене м'ясо (яловичина, свинина, баранина); «М’ясо відварне у власному соці» (яловичина і свинина); «Гуляш» (яловичий, свинячий, баранячий) і інше. Такі консерви виготовляють з сирого, відварного або смаженого м'яса, а консерви «Смажене м'ясо» – з обсмаженої в кістковому жирі яловичини, укладеної в банки разом із смаженою цибулею, перцем і соусом.
З м’яса птиці виробляють консерви у власному соці (із сирого м’яса курей, качок, індиків 2 категорії), в желе («Філе», «Рагу куряче», «М’ясо курчат у желе»). Із м’яса кроликів випускають «М’ясо кроляче тушковане», «Кроляче рагу» та ін. Готують їх з сирого м'яса різної вгодованості із додаванням жиру, лаврового листа, перцю і солі.
Вміст м'яса і жиру в консервах близько 55%, солі – 1,5%. Консерви із м'яса призначені для приготування перших і других блюд.
Консерви із м'ясних продуктів виробляють декількох видів: з ковбасного фаршу відповідних найменувань – «Любительського», «Окремого», «Сосискового», «Свинячого» і ін.; консерви із сосисок (в бульйоні, у свинячому жирі, в томатному соусі); із м’ясних копченостей (свиняча грудинка в солодкому або томатному соусі). До цієї групи відносять консерви із бекону і копченого шпика, нарізаних дрібними скибочками і пастеризованих при температурі 75°С, консерви із м'яса птиці у власному соку з гарнірами.
Консерви із субпродуктів високо ціняться. Паштети «Невський», «Особливий», «Львівський» і «Печінковий», «Язики в желе», «Мозок смажений» і «Печінка смажена», «Нирки в томатному соусі», печінка і серце у власному соку. Вживають ці консерви в холодному вигляді для сніданків і як закуски.
Консерви із м'яса птиці: філе і рагу куряче і гусяче в желе, качка у власному соку, гусак із капустою, із гречаною кашею або із рисом, курка відварна, курка у власному соці.
Консерви м’ясорослинні залежно від виду сировини, що використовується, підрозділяють на м’ясобобові, м’ясомакаронні і м’ясоовочеві. Ці консерви виготовляють із м'яса всіх видів або м'ясного фаршу з додаванням відповідних рослинних продуктів. Вони призначаються для перших і других блюд і готові до вживання після розігрівання.
Консерви салобобові виготовляють із квасолі, гороху і соєвих бобів із додаванням різних жирів, томатного соусу або бульйону, але без м'яса. В цих консервах до 40% рослинної сировини, до 40% томатної заливки або бульйону і жиру. Салобобові консерви використовують після розігрівання для сніданку, вечері або як гарніри до м'ясних блюд.
Для дитячого і дієтичного харчування виробляють широкий асортимент м'ясних консервів: гомогенізовані – для дітей 6-місячного віку; пюреподібні – для дітей 7-9-місячного віку; великоподрібнені – для дітей у віці 9-12 міс. Основною сировиною при виробництві консервів для дитячого харчування служать телятина, яловичина, печінка, язики і м'ясо птиці. Для дітей 5-7-місячного віку виробляють консерви: «Малюк», «Казка», «Дитячі», «Здоров'я»; для дітей 7-9-місячного віку – «Пташеня», «Малишок»; для дітей 9-12-місячного віку – «Язичок», «Карапуз».
Маркіровка м'ясних консервів. М’ясні консерви в металевій тарі випускають в літографованих банках і нелітографованих банках (з наклеєними паперовими етикетками). На кришку і денце літографованих банок методом рельєфного маркування незмивною фарбою чи електричним маркером наносяться наступні умовні позначки:
дата виготовлення - число, місяць, рік вироблення консервів (по дві останні цифри);
номер зміни;
номер підприємства-виробника;
індекс системи, в підпорядкуванні якої знаходиться виробник.
На кришку і денце нелітографованих банок методом рельєфного маркування або незмивною фарбою таким же чином наносяться ті ж позначки, але після номера зміни проставляється асортиментний номер консервів, між ним і номером зміни пропускається один чи два знаки. В маркуванні консервів вищого ґатунку до асортиментного номера додається літера «В».
Позначки проставляються в два чи три ряди.
Індекси систем, у віданні якої знаходиться підприємство-виробник, вказують однією-двома літерами: м'ясна промисловість – А, харчова промисловість – КП, плодоовочеве господарство – К, споживкооперація – ЦС, сільськогосподарське виробництво – МС, лісове господарство – ЛХ..
Для консервів в скляній тарі маркування проставляють на кришці методом рельєфного маркування незмивною фарбою чи електричним маркером так, як для літографованих банок. Також інформація міститься на паперовій етикетці: назва, номер і підпорядкованість виробника, його реквізити і фірмовий знак, штрих-код; назва консервів, хімічний і рецептурний склад, енергетична цінність; умови і термін зберігання; номер НД. На зворотному боці етикетки штампом проставляється номер зміни, число, місяць і рік виготовлення.
За маркуванням консервів встановлюють, чи не закінчився термін їх зберігання.
Вимоги до якості м’ясних консервів. Якість м'ясних консервів визначають за результатами органолептичних досліджень, фізико-хімічних, а в сумнівних випадках і бактеріологічних аналізів. Крім того, оцінюють якість консервної тари.
При огляді консервів звертають увагу на зміст етикетки, маркіровку, можливі дефекти на поверхні банок, іржаві плями, розмір напливів припою, стан гуми або пасти. На внутрішній поверхні банок при стерилізації можуть утворюватися ділянки синюватого кольору. На скляних банках може бути наліт темного кольору – сірчистого заліза. Цей наліт нешкідливий, але погіршує зовнішній вигляд консервів, переважно м’ясорослинних.
Органолептичним методом консерви оцінюють в холодному або розігрітому стані. Визначають смак, запах, зовнішній вигляд і консистенцію вмісту банки. За наявності бульйону додатково визначають його колір і прозорість. При оцінці зовнішнього вигляду звертають увагу на укладання, кількість і розмір шматочків м'яса.
М’ясо, яке міститься в банках, має бути соковитим, неперевареним, нетвердим, шматочки м'яса при акуратному вийманні не повинні розпадатись. Смак і запах нормуються приємними, без сторонніх присмаків і запахів; бульйон у нагрітому стані має бути прозорим.
З фізико-хімічних показників визначають вміст м'язової тканини і жиру, бульйону, нітриту, солі, олова, міді, свинцю. Граничні норми і допуски по цих показниках визначаються стандартом і іншими НТД для кожного виду консервів.
Залежно від вигляду і якості початкової сировини і органолептичних показників консерви випускають одного або двох сортів. Одного сорту випускають консерви «М'ясо смажене», «Яловичина відварна», «Яловичина в білому соусі», «Свинина пряна» і ін. «Яловичину тушковану» і «Баранину тушковану» виготовляють двох сортів: вищого – із м'яса I категорії вгодованої і 1-го – із м'яса II категорії.
Зберігання. Зберігають консерви у вентильованих приміщеннях при можливо мінімальних коливаннях температури. В приміщеннях слід підтримувати температуру повітря в межах від 0 до 5°С і відносну вологість повітря 75%. Термін зберігання залежить від складу консервів і виду тари.
Консерви м'ясні в збірних банках та скляній тарі, які не містять «агресивних» добавок і заливок (наприклад, томатна паста, солоні огірки, квашена капуста) зберігають до 3 років. Такі ж консерви в цілоштампованих банках – до 2 років.
Консерви м'ясні в збірних банках та скляній тарі, які містять «агресивні» добавки і заливки зберігають до 1,5 років. Такі ж консерви в цілоштампованих банках – до 1 року.
Консерви, що виготовлені з використанням масла коров'ячого, сметани, копчених продуктів, незалежно від виду тари зберігають не більше 1 року.
При зберіганні консервів може виникнути бомбаж – спучування банки. Залежно від причини розрізняють бомбаж мікробіологічний, хімічний і фізичний. Причини, що їх визивають – такі ж, як і для рибних консервів.
В магазинах консерви слід зберігати до закінчення терміну придатності або терміну зберігання, вказаного в нормативній або технічній документації.
Питання для контролю знань:
Викладіть класифікацію м’ясних консервів.
Яку сировину використовують для виробництва м’ясних консервів?
Назвіть особливості виробництва м’ясних консервів.
Як визначають герметичність банок?
Як змінюється харчова цінність сировини під час стерилізації консервів?
Які правила маркування м’ясних консервів.
Назвіть терміни зберігання м’ясних консервів.
Які дефекти можуть виникнути під час зберігання м’ясних консервів?
Що таке бомбаж, його види?
Тести
1. Як класифікують м’ясні консерви за призначенням?
| 1. Пастеризовані 2. Субпродуктові 3. Делікатесні 4. М’ясорослинні |
2. З якою метою проводиться стерилізація м’ясних консервів?
| 1. Знищення вегетативної мікрофлори 2. Пригнічення спор бактерій 3. Знищення вегетативної мікрофлори та спор 4. Знищення вегетативної та пригнічення спорової мікрофлори |
3. Яку сировину не можна використовувати у виробництві м’ясних консервів?
| 1. Охолоджену яловичину 1 категорії 2. Заморожену свинину 2 категорії 3. Остиглу баранину 1 категорії 4. Заморожене м’ясо бугаїв 1 категорії |
4. До якої групи м’ясних консервів відносяться «Консерви в желе»?
| 1. Консерви з м’яса 2. Консерви із м’ясопродуктів 3. М’ясорослинні 4. Субпродуктові |
5. Які з перерахованих консервів призначені для дитячого харчування?
| 1. «Язичок» 2. «Сосиски в желе» 3. «Свинина тушкована» 4. «Печінка смажена» |
6. Вкажіть строки зберігання консервів із м’яса натуральних в скляних банках
| 1. 0,5 роки 2. 1 рік 3. 2 роки 4. 3 роки |
7. З якими видами бомбажу м’ясні консерви допускаються в реалізацію?
| 1. Фізичний 2. Хімічний 3. Фізико-хімічний 4. Мікробіологічний |
- Товарознавство. Продовольчі товари Навчальний посібник
- Розділ 1. Зерноборошняні та хлібобулочні вироби
- 1.1. Характеристика зернових культур
- 1.2. Споживні властивості зерна та вимоги до його якості
- 1. 3. Крупи
- 1.4. Борошно
- 1.5. Макаронні вироби
- 1.6. Хліб і хлібобулочні вироби
- Класифікація і асортимент хлібобулочних виробів. Хлібобулочні вироби класифікуються за декількома ознаками.
- 1.7. Бубличні та сухарні вироби
- Ситуації до розділу
- Розділ 2. Кондитерські товари
- 2.1. Крохмаль і крохмалепродукти
- 2.2. Цукор і замінники цукру
- 2.4. Фруктово-ягідні кондитерські вироби
- 2.5. Шоколад і какао-порошок
- 2.6. Карамель
- 2.7. Цукерки
- 2.8. Борошняні кондитерські вироби
- 2.9. Східні солодощі і халва
- Ситуації до розділу
- Розділ 3. Смакові товари
- 3.1. Чай, кава, чайні і кавові напої
- 3.2. Прянощі і приправи
- 3.3. Алкогольні напої
- 3.4. Вина виноградні
- 3.5. Слабоалкогольні напої
- 3.6. Безалкогольні напої і мінеральна вода
- 3.7. Тютюнові вироби
- Ситуації до розділу
- Розділ 4. Овочі, плоди, гриби та продукти їх переробки
- 4.1. Загальна характеристика овочів та плодів
- 4.2. Свіжі овочі. Класифікація овочів
- 4.3. Бульбоплідні овочі
- 4.4. Коренеплідні овочі
- 4.5. Капустяні овочі
- 4.6. Цибулеві овочі
- 4.7. Зелені, пряносмакові та десертні овочі
- 4.8. Гарбузові овочі
- 4.9. Томатні овочі
- 4.10. Бобові та зернові овочі
- 4.11. Свіжі плоди. Класифікація плодів
- 4.12. Насіннячкові плоди
- 4.13. Кісточкові плоди
- 4.14. Ягоди
- 4.15. Субтропічні і тропічні плоди
- 4.16. Горіхоплідні
- 4.17. Пакування, транспортування і зберігання свіжих овочів і плодів
- Питання для контролю знань:
- 1. Особливості пакування овочів.
- 4.18. Продукти переробки овочів і плодів. Квашені, солоні, мочені овочі та плоди
- 4.19. Сушені овочі і плоди
- 4.20. Консерви овочеві і плодовоягідні
- Оцінка якості та дефекти консервів. Оцінка якості консервів відбувається за органолептичними показниками: зовнішній вигляд, колір, смак, запах.
- 4.21. Швидкозаморожені овочі і плоди
- Питання для контролю знань:
- 4.22. Свіжі й перероблені гриби
- Перероблені гриби. Для зберігання харчових властивостей та продовження терміну зберігання свіжі гриби підлягають різним видам переробки – сушінню, солінню, маринуванню, заморожуванню, консервуванню.
- Ситуації до розділу
- Розділ 5. Молоко і молочні продукти
- Вимоги до якості. Якість молока контролюють за органолептичними, фізико-хімічними і бактеріологічними показниками.
- 5.2. Кисломолочні продукти
- Способи виробництва дієтичних кисломолочних продуктів. До групи дієтичних кисломолочних продуктів відносять різні види кислого молока, ацидофільні продукти, кефір, кумис, інші кисломолочні напої.
- 5.3. Молочні консерви
- 5.4. Морозиво
- 5.5. Сичугові сири
- 5.6. Масло коров'яче
- Ситуації до розділу
- Розділ 6. Харчові жири
- 6.1. Рослинні олії
- 6.2. Тваринні топлені жири
- 6.3. Маргарин
- 6.4. Кулінарні, кондитерські та хлібопекарні жири
- 6.5. Майонез
- Ситуації до розділу
- Розділ 7. М’ясо і м'ясопродукти
- 7.1. Характеристика забійних тварин і первинна переробка худоби
- 7.2. Морфологічний і хімічний склад м'яса
- 7.3. Класифікація та маркування м'яса забійних тварин
- 7.4. Торгівельне розрубування туш
- 7.5. Післязабійні зміни в м'ясі. Вимоги до якості м'яса
- 7.6. М'ясні субпродукти
- 7.7. М'ясо птиці
- 7.8. Холодильна обробка м'яса, птиці і субпродуктів
- 7.9. М'ясні копченості
- 7.10. Ковбасні вироби
- 7.11. Варені ковбаси та їх різновиди
- 7.12. Запечені, ліверні та кров'яні ковбаси
- Запечені ковбасні вироби.
- 7.13. Напівкопчені і копчені ковбаси
- 7.14. Вимоги до якості ковбас. Зберігання
- 7.15. М'ясні консерви
- 7.16. М'ясні напівфабрикати
- Ситуації до розділу
- Розділ 8. Риба і рибні товари
- 8.1. Загальні відомості про рибу
- 8.2. Жива товарна риба
- 8.3. Охолоджена і морожена риба
- 8.4. Риба солона
- 8.5. В’ялена і сушена риба
- 8.6. Копчена риба
- 8.7. Рибні консерви
- 8.8. Рибні напівфабрикати і кулінарні вироби
- 8.10. Нерибні водні продукти промислу
- Ситуації до розділу
- Розділ 9. Яйця та яєчні товари
- 9.1. Будова яйця і хімічний склад яєць
- 9.2. Класифікація яєць і вимоги до якості
- 9.3. Яєчні продукти
- Ситуації до розділу
- Розділ 10. Харчові добавки
- 10.1. Загальні відомості про харчові добавки
- Барвники
- Натуральний буряковий барвник (е162). Отримується з буряку. Має широке застосування в харчовій, особливо в кондитерській промисловості
- Речовини, що посилюють гіркий і солоний смак
- Підсолоджувачі та речовини, що замінюють цукор
- Речовини, що замінюють цукор.
- Інтенсивні підсолоджувачі
- Кислоти та кислотоутворювачі
- Підзолюючі речовини
- Речовини, що збільшують терміни зберігання продуктів харчування
- Речовини, що полегшують проведення технологічних процесів
- Ферментні препарати
- Освітлювачі
- Розпушувачі й добавки для поліпшення випікання хліба
- Монорозпушувачі
- Речовини, що регулюють консистенцію й формують текстуру продуктів
- Природні загусники
- Штучні загусники
- Гелеутворювачі (желеутворювачі)
- Емульгатори
- Стабілізатори піни (піноутворювачі)
- Наповнювачі
- 10.3. Храктеристика біологічно активних добавок (бад)
- Формування якості й створення безпеки харчових добавок
- Ситуації до розділу
- Література