2. Хімічні реактиви, які використовують для контролю якості та безпеки продукції галузі
Реактивами називають хімічні речовини, що мають високий ступінь чистоти, які використовуються для проведення хімічних реакцій в аналітичних, науково-дослідних і інших лабораторіях.
Реактиви можуть бути твердими, рідкими, іноді газоподібними.
Результати аналізу в значній мірі залежать від ступеня чистоти реактиву, що використовується.
Реактиви кваліфікують за вмістом допустимих у них домішок на:
– чистий (ч), вміст основної речовини до 98 %;
– чистий для аналізу (ч.д.а) – вміст основної речовини до 99 %;
– хімічно чистий (х.ч.) – вміст окремих домішок 110-3...1010-5 % і нелеткого залишку до 0,1 %.
Найчистішими реактивами є спектрально чисті (сп.ч.), еталонної чистоти (в.е.ч.) і особливо чисті (ос.ч.). Крім кваліфікації, для ряду хімічних реактивів зазначені області застосування: наприклад, “індикатор”, “для хроматографії”, “для спектрального аналізу” та ін.
Реактиви, що не піддаються кваліфікації і мають забруднення, застосовуються іноді в хіміко-аналітичній практиці, якщо відсутні більш чисті реактиви. У таких випадках технічний реактив попередньо піддається спеціальному очищенню.
Реактиви надходять в лабораторію у більшості випадків у скляних або поліетиленових банках або пляшках з етикетками, на яких зазначають: назву реактиву, його кваліфікацію (ч.д.а. або х.ч.), вагу реактиву, номер ДСТу, номер партії або серії, дату випуску, номенклатурний номер, завод-виробник. Іноді вказують хімічну формулу речовини і таблицю припустимих домішок за ДСТу. Ні в якому разі не можна працювати з реактивами невідомого або сумнівного складу. Якщо не вдається установити склад реактиву, його потрібно знищити. Берегти реактиви слід завжди закритими гвинтовими кришками або пробками, а деякі під запарафінованими корковими пробками.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- Кафедра тхкмв і х методичні вказівки
- «Контроль якості та безпеки продукції галузі»
- Одеса онахт 2012
- Лабораторна робота №1 методи здійснення державного контролю за харчовими продуктами і відбірУ проб та підготовка їх до аналізів
- 1. Загальні положення
- 2. Відбір проб і загальні визначення
- 3. Підготовка проб до аналізу
- Приклади відбору проб зерна, борошна, і т. Д.
- Приклад відбору проб борошна для визначення фізико-хімічних показників
- 4. Завдання
- 5. Питання для самоперевірки
- 1. Загальні положення
- 2. Хімічні реактиви, які використовують для контролю якості та безпеки продукції галузі
- 3. Загальні правила поведінки з реактивами
- 4. Розчини і концентрації
- 4. Завдання
- Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 2, 6, 8; додаткова: 2, 4]
- Лабораторна робота №3 органолептичні методи оцінки якості харчової сировини і продуктів
- 1.Загальні положення.
- 2. Основні показники органолептичного методу, їх визначення
- 1.4. Визначення кольору борошна або висівок
- 2. Способи вираження показників органолептичної оцінки
- 2.1. Існує дві форми бальної оцінки:
- 3. Приклади оцінки органолептичних показників якості різних видів харчових продуктів
- 4. Кулінарні достоїнства крупи рису
- 4.1. Оцінка каші за 100-бальною системою
- 4.4. Консистенція
- 5. Завдання
- 1. Загальні положення
- 2. Визначення масової концентрації титрованих кислот у суслі і вині
- 4. Визначення молочної кислоти в кисломолочних продуктах
- 5. Визначення молочної кислоти у продуктах
- 6. Визначення активної кислотності
- 7. Визначення окисно-відновного потенціалу
- 1.2. Визначення вмісту вологи непрямим методом (висушуванням)
- 2. Визначення вологості стандартним методом
- 2.1. Загальні положення
- 3. Визначення вологості з використанням інфрачервоних променів на приладі вндгхп-вч
- 2.1.Визначення вмісту вологи у хлібі методом висушування в сушильній шафі
- 2.2. Визначення масової частки вологи в дріжджах
- 2.3. Визначення масової частки вологи
- 2.4. Метод визначення вологості зерна і зернопродуктів із попереднім підсушуванням і без нього
- Обробка результатів
- Визначення вологості без попереднього підсушування
- 3. Визначення вологості за допомогою електровологомірів
- 3.1. Загальні положення
- 3.2. Вимірювання вологості на приладі цвз-3
- Порядок роботи
- 3.3. Нові методи визначення вологості сипучих продуктів
- Проведення дослідів
- 5.3. Визначення вмісту сухих речовин у мармеладі, варенні, джемі і повидлі рефрактометричним методом
- 5.4. Визначення вмісту сухих речовин у концентрованих томатних продуктах
- 4. Завдання
- 5.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 3, 5, 6, 7; додаткова: 1, 4, 5] Лабораторна робота №6
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Метод визначення масової частки клітковини за Кюршнером та Ганеком
- 2.2. Метод визначення масову частку пектинових речовин у буряці
- Визначення масової частки азоту
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Визначення загального азоту методом к'єльдаля
- 2.2. Мікрометод к'єльдаля з мінералізацією досліджуваних проб
- 2.3.Визначення масової частки азоту амінокислот йодометричним методом за Попом і Стівенсом
- Контроль вмісту мінеральних речовин для забезпечення безпеки у продукції галузі.
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.2 Визначення масової частий кальцію і магнію в соку комплексометричннм методом
- 3. Питання для самоперевірки
- 1.2. Порядок виконання роботи
- 1.2.1. Визначення масової частки цукрози в цукрових розчинах масовим та об'ємним методами з використанням поляриметричних кювет різної довжини
- 1.2.2. Визначення масової частки крохмалю в картоплі методом Еверса
- Контрольний дослід
- 1.2.3. Визначення масової частки крохмалю в кукурудзяному зерні методом Архиповича
- 2. Основні положення
- 2.1. Порядок виконання роботи
- 2.1.1. Визначення масової частки редукуючих цукрів у цукрі-піску методом Офнера
- Аналіз одержаних результатів
- 2.1.2. Визначення масової частки редукуючих речовин у крохмальній патоці методом Вільштеттера та Шудля
- 3. Завдання
- 4.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 1, 3, 4, 5; додаткова: 1, 2, 3, 6] Список літератури Основна
- Додаткова