2. Хімічні реактиви, які використовують для контролю якості та безпеки продукції галузі

Реактивами називають хімічні речовини, що мають високий ступінь чистоти, які використовуються для проведення хімічних реакцій в аналітичних, науково-дослідних і інших лабораторіях.

Реактиви можуть бути твердими, рідкими, іноді газоподібними.

Результати аналізу в значній мірі залежать від ступеня чистоти реактиву, що використовується.

Реактиви кваліфікують за вмістом допустимих у них домішок на:

–  чистий (ч), вміст основної речовини до 98 %;

–  чистий для аналізу (ч.д.а) – вміст основної речовини до 99 %;

–  хімічно чистий (х.ч.) – вміст окремих домішок 110^-3...1010^-5 % і нелеткого залишку до 0,1 %.

Найчистішими реактивами є спектрально чисті (сп.ч.), еталонної чистоти (в.е.ч.) і особливо чисті (ос.ч.). Крім кваліфікації, для ряду хімічних реактивів зазначені області застосування: наприклад, “індикатор”, “для хроматографії”, “для спектрального аналізу” та ін.

Реактиви, що не піддаються кваліфікації і мають забруднення, застосовуються іноді в хіміко-аналітичній практиці, якщо відсутні більш чисті реактиви. У таких випадках технічний реактив попередньо піддається спеціальному очищенню.

Реактиви надходять в лабораторію у більшості випадків у скляних або поліетиленових банках або пляшках з етикетками, на яких зазначають: назву реактиву, його кваліфікацію (ч.д.а. або х.ч.), вагу реактиву, номер ДСТу, номер партії або серії, дату випуску, номенклатурний номер, завод-виробник. Іноді вказують хімічну формулу речовини і таблицю припустимих домішок за ДСТу. Ні в якому разі не можна працювати з реактивами невідомого або сумнівного складу. Якщо не вдається установити склад реактиву, його потрібно знищити. Берегти реактиви слід завжди закритими гвинтовими кришками або пробками, а деякі під запарафінованими корковими пробками.