logo
MU_metodi_kontr_23_sentyabrya

2.1.2. Визначення масової частки редукуючих речовин у крохмальній патоці методом Вільштеттера та Шудля

Прилади, лабораторний посуд, реактиви. Рефрактометр, мірні колби на 500 см3, піпетки на 10 та 25 см3, конічні колби на 200...250 см3, 0,1 н. розчин йоду, 0,1 н. розчин гідроксиду натрію, 0,1 н. розчин сірчаної кислоти, 0,1 н. розчин тіосульфату натрію.

Хід визначення. Крохмальну патоку розбавляють водою до концентрації приблизно 15...20 % сухих речовин за рефрактометром. У мірну колбу на 500 см3 відмірюють піпеткою 25 см3 отриманого розчину та доливають до мітки водою. Розчин у колбі перемішують. Відбирають піпеткою 10 см3 цього розчину (який містить не більше 0,1 г глюкози) в конічну колбу на 200...250 см3, додають 25 см3 0,1 н. розчину йоду та краплями (при перемішуванні) 35 см3 0,1 н. розчину NаОН.

Колбу закривають пробкою та ставлять у темне місце на 15 хв, після цього додають для підкислення 35 см3 0,1 н. розчину сірчаної кислоти. Йод, що виділився, титрують 0,1 н. розчином тіосульфату натрію до світло-жовтого забарвлення. Потім додають кілька крапель розчину крохмалю як індикатор і повільно при помішуванні титрують до зникнення синього забарвлення розчину. 1 см3 0,1 н. розчину йоду відповідає 0,009005 г глюкози (для розрахунків беруть 0,009 г). Масову частку сухих речовин СР в 10 мл вихідного розчину, що взяли на титрування, знаходять за формулою

, (8.10)

де СР – концентрація сухих речовин в 10 мл розчину, що взяли на титрування;

СР0 – концентрація вихідного розчину (сухі речовини за рефрактометром при 1 = 20 °С);

d – відносна густина вихідного розчину, г/см3.

В 10 см3 розчину, що взяли на титрування, міститься глюкози:

Гл = 0,009005 (V1V2), (8.11)

де 0,009005 – титр 0,1 н. йоду за глюкозою;

V1 – об'єм 0,1 н. йоду, взятого на реакцію окиснення, 25 см3;

V2 – об'єм 0,1 н. тіосульфату, що пішов на титрування надлишку йоду, см3.

Масову частку глюкози в сухих речовинах у відсотках (чистота продукту) розраховують за формулою

. (8.12)