1. Загальні положення
Технології харчових виробництв засновані на біохімічних процесах, які протікають при участі різних ферментів і мікроорганізмів, кожний із яких виявляє максимальну дію при певних умовах середовища, у т.ч. кислотності і окисно-відновної спроможності. Регулюючи ці показники, можна управляти біохімічними і мікробіологічними процесами, направляти їх по тому шляху, який забезпечить найбільший вихід продукту і найкращу його якість.
Кислотність середовища оцінюють двома показниками – загальним тит-руванням і активною кислотністю.
У виробничих середовищах титрована кислотність обумовлена присутністю органічних кислот і кислотних солей карбонатів і фосфатів. Органічні кислоти є слабкими кислотами, тому що вони при розчиненні дисоціюють не цілком. Наприклад, у 0,1 н розчині оцтової кислоти тільки 1,36 % утворять катіони Н+ і аніони СНСОО–, а при такій же концентрації соляної кислоти 91 % молекул розпадається на катіони й аніони.
Концентрацію активного компонента (іона водню), що вступав у реакції в розчині, називають активною кислотністю. Її не можна визначити титруванням, тому що в міру зв'язування лугами іонів водню з утворенням молекул нейтральної води всі нові молекули кислот дисоціюють на іони і це буде продовжуватися доти, поки вся кислота не буде дисоціювати і зв'язуватися з лугами. Тому для визначення активної кислотності необхідні особливі методи.
Окисно-відновним потенціалом називають електрорушійну силу (ЕДС), яка виникає при перенесенні електронів у розчині, до якого прикладена напруга.
У різних галузях харчової промисловості кислотність виражають у різних одиницях і для визначення кінця титрування використовують різні індикатори. У виробництві пива, квасу, фруктових вод кислотність виражають у см3 1Н розчину лугу на 100 см3 аналізованої рідини, або на 100 г сухих речовин при аналізі твердих продуктів, або на 100 г екстракту.
У виробництві спирту кислотність прийнято виражати в градусах. 100 відповідають 1 см3 1 н розчину лугу, що пішов на титрування 20 см3 аналізованої рідини. З індикатором метиловим червоним (у виробництві спирту із зерно-картопляної сировини) або бромметиловим синім (у виробництві спирту з меляси). Іноді кислотність виражають у відсотках або грамах тієї або іншої кислоти, що переважає в досліджуваному матеріалі, на 100 см3 продукту. Сутність методів визначення що титрованої кислотності полягає в титруванні визначеного об'єму рідини 0,1 н розчином лугу. Кінець титрування визначають трьома методами: за допомогою відповідного індикатора, по досягненні розчином заданого значення коефіцієнта припускання (фотоелектричне титрування).
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- Кафедра тхкмв і х методичні вказівки
- «Контроль якості та безпеки продукції галузі»
- Одеса онахт 2012
- Лабораторна робота №1 методи здійснення державного контролю за харчовими продуктами і відбірУ проб та підготовка їх до аналізів
- 1. Загальні положення
- 2. Відбір проб і загальні визначення
- 3. Підготовка проб до аналізу
- Приклади відбору проб зерна, борошна, і т. Д.
- Приклад відбору проб борошна для визначення фізико-хімічних показників
- 4. Завдання
- 5. Питання для самоперевірки
- 1. Загальні положення
- 2. Хімічні реактиви, які використовують для контролю якості та безпеки продукції галузі
- 3. Загальні правила поведінки з реактивами
- 4. Розчини і концентрації
- 4. Завдання
- Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 2, 6, 8; додаткова: 2, 4]
- Лабораторна робота №3 органолептичні методи оцінки якості харчової сировини і продуктів
- 1.Загальні положення.
- 2. Основні показники органолептичного методу, їх визначення
- 1.4. Визначення кольору борошна або висівок
- 2. Способи вираження показників органолептичної оцінки
- 2.1. Існує дві форми бальної оцінки:
- 3. Приклади оцінки органолептичних показників якості різних видів харчових продуктів
- 4. Кулінарні достоїнства крупи рису
- 4.1. Оцінка каші за 100-бальною системою
- 4.4. Консистенція
- 5. Завдання
- 1. Загальні положення
- 2. Визначення масової концентрації титрованих кислот у суслі і вині
- 4. Визначення молочної кислоти в кисломолочних продуктах
- 5. Визначення молочної кислоти у продуктах
- 6. Визначення активної кислотності
- 7. Визначення окисно-відновного потенціалу
- 1.2. Визначення вмісту вологи непрямим методом (висушуванням)
- 2. Визначення вологості стандартним методом
- 2.1. Загальні положення
- 3. Визначення вологості з використанням інфрачервоних променів на приладі вндгхп-вч
- 2.1.Визначення вмісту вологи у хлібі методом висушування в сушильній шафі
- 2.2. Визначення масової частки вологи в дріжджах
- 2.3. Визначення масової частки вологи
- 2.4. Метод визначення вологості зерна і зернопродуктів із попереднім підсушуванням і без нього
- Обробка результатів
- Визначення вологості без попереднього підсушування
- 3. Визначення вологості за допомогою електровологомірів
- 3.1. Загальні положення
- 3.2. Вимірювання вологості на приладі цвз-3
- Порядок роботи
- 3.3. Нові методи визначення вологості сипучих продуктів
- Проведення дослідів
- 5.3. Визначення вмісту сухих речовин у мармеладі, варенні, джемі і повидлі рефрактометричним методом
- 5.4. Визначення вмісту сухих речовин у концентрованих томатних продуктах
- 4. Завдання
- 5.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 3, 5, 6, 7; додаткова: 1, 4, 5] Лабораторна робота №6
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Метод визначення масової частки клітковини за Кюршнером та Ганеком
- 2.2. Метод визначення масову частку пектинових речовин у буряці
- Визначення масової частки азоту
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Визначення загального азоту методом к'єльдаля
- 2.2. Мікрометод к'єльдаля з мінералізацією досліджуваних проб
- 2.3.Визначення масової частки азоту амінокислот йодометричним методом за Попом і Стівенсом
- Контроль вмісту мінеральних речовин для забезпечення безпеки у продукції галузі.
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.2 Визначення масової частий кальцію і магнію в соку комплексометричннм методом
- 3. Питання для самоперевірки
- 1.2. Порядок виконання роботи
- 1.2.1. Визначення масової частки цукрози в цукрових розчинах масовим та об'ємним методами з використанням поляриметричних кювет різної довжини
- 1.2.2. Визначення масової частки крохмалю в картоплі методом Еверса
- Контрольний дослід
- 1.2.3. Визначення масової частки крохмалю в кукурудзяному зерні методом Архиповича
- 2. Основні положення
- 2.1. Порядок виконання роботи
- 2.1.1. Визначення масової частки редукуючих цукрів у цукрі-піску методом Офнера
- Аналіз одержаних результатів
- 2.1.2. Визначення масової частки редукуючих речовин у крохмальній патоці методом Вільштеттера та Шудля
- 3. Завдання
- 4.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 1, 3, 4, 5; додаткова: 1, 2, 3, 6] Список літератури Основна
- Додаткова