3. Загальні правила поведінки з реактивами
3.1. Необхідно оберігати реактив від забруднень, не залишати банку з реактивом відкритою. Ні в якому разі не зсипати в банку реактив, випадково висипаний на стіл. При розкритті банки з реактивом вперше потрібно спочатку добре очистити пробку зовні від парафіну, яким іноді заливають пробки, потім обтерти пробку і горло чистим рушником.
Набирати реактиви з банки слід фарфоровою ложкою або шпателем, роговим совочком, розминаючи злежані грудки скляною паличкою. Не можна брати реактиви руками, а також допускати переплутування пробок (або кришок) від банок із різними реактивами.
3.2. Всі склянки з розчинами реактивів повинні мати етикетки або написи на склі, що позначають назву реактиву (або його формулу) і концентрацію розчину. Берегти розчини реактивів слід в склянках, закритих пробками. При користуванні розчином відливати його зі склянки слід стільки, скільки потрібно. Виливати назад надлишок розчину не дозволяється. Розчин потрібно наливати, тримаючи склянку так, щоб етикетка була розміщена доверху і розчин не потрапляв на неї. Після наливання розчину горло склянки витирають фільтрувальним папером і закривають склянку пробкою. Якщо під час роботи пробки випадково виявляться переплутаними, їх потрібно вимити і висушити і тільки після цього закрити відповідно до належності пробки. Пробки на стіл слід класти так, щоб притерта частина (вхідна в горло) не доторкалися скла.
3.3. На робочому столі потрібно тримати тільки ті реактиви і розчини, що потрібні для виконання роботи в даний момент. Всі запаси реактивів і розчинів зберігають у столах або шафах. Рідини, що сильно пахнуть, слід берегти і переливати тільки під тягою. При роботі з їдкими й отруйними речовинами необхідно дотримуватись відповідних запобіжних заходів. Не можна визначати реактиви за запахом прямо з склянки, а також пробувати їх на смак. Вогненебезпечні речовини слід тримати на відстані від вогню.
3.4. Для відважування реактивів необхідно мати спеціально виділені для цих цілей (технохімічні й аналітичні) ваги з перевіреним важком.
Для відмірювання рідин потрібно мати набір мірного посуду (циліндри, прокалібровані колби, піпетки, бюретки) і тримати його завжди в чистоті. Мірний посуд миється негайно після його використання.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- Кафедра тхкмв і х методичні вказівки
- «Контроль якості та безпеки продукції галузі»
- Одеса онахт 2012
- Лабораторна робота №1 методи здійснення державного контролю за харчовими продуктами і відбірУ проб та підготовка їх до аналізів
- 1. Загальні положення
- 2. Відбір проб і загальні визначення
- 3. Підготовка проб до аналізу
- Приклади відбору проб зерна, борошна, і т. Д.
- Приклад відбору проб борошна для визначення фізико-хімічних показників
- 4. Завдання
- 5. Питання для самоперевірки
- 1. Загальні положення
- 2. Хімічні реактиви, які використовують для контролю якості та безпеки продукції галузі
- 3. Загальні правила поведінки з реактивами
- 4. Розчини і концентрації
- 4. Завдання
- Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 2, 6, 8; додаткова: 2, 4]
- Лабораторна робота №3 органолептичні методи оцінки якості харчової сировини і продуктів
- 1.Загальні положення.
- 2. Основні показники органолептичного методу, їх визначення
- 1.4. Визначення кольору борошна або висівок
- 2. Способи вираження показників органолептичної оцінки
- 2.1. Існує дві форми бальної оцінки:
- 3. Приклади оцінки органолептичних показників якості різних видів харчових продуктів
- 4. Кулінарні достоїнства крупи рису
- 4.1. Оцінка каші за 100-бальною системою
- 4.4. Консистенція
- 5. Завдання
- 1. Загальні положення
- 2. Визначення масової концентрації титрованих кислот у суслі і вині
- 4. Визначення молочної кислоти в кисломолочних продуктах
- 5. Визначення молочної кислоти у продуктах
- 6. Визначення активної кислотності
- 7. Визначення окисно-відновного потенціалу
- 1.2. Визначення вмісту вологи непрямим методом (висушуванням)
- 2. Визначення вологості стандартним методом
- 2.1. Загальні положення
- 3. Визначення вологості з використанням інфрачервоних променів на приладі вндгхп-вч
- 2.1.Визначення вмісту вологи у хлібі методом висушування в сушильній шафі
- 2.2. Визначення масової частки вологи в дріжджах
- 2.3. Визначення масової частки вологи
- 2.4. Метод визначення вологості зерна і зернопродуктів із попереднім підсушуванням і без нього
- Обробка результатів
- Визначення вологості без попереднього підсушування
- 3. Визначення вологості за допомогою електровологомірів
- 3.1. Загальні положення
- 3.2. Вимірювання вологості на приладі цвз-3
- Порядок роботи
- 3.3. Нові методи визначення вологості сипучих продуктів
- Проведення дослідів
- 5.3. Визначення вмісту сухих речовин у мармеладі, варенні, джемі і повидлі рефрактометричним методом
- 5.4. Визначення вмісту сухих речовин у концентрованих томатних продуктах
- 4. Завдання
- 5.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 3, 5, 6, 7; додаткова: 1, 4, 5] Лабораторна робота №6
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Метод визначення масової частки клітковини за Кюршнером та Ганеком
- 2.2. Метод визначення масову частку пектинових речовин у буряці
- Визначення масової частки азоту
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Визначення загального азоту методом к'єльдаля
- 2.2. Мікрометод к'єльдаля з мінералізацією досліджуваних проб
- 2.3.Визначення масової частки азоту амінокислот йодометричним методом за Попом і Стівенсом
- Контроль вмісту мінеральних речовин для забезпечення безпеки у продукції галузі.
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.2 Визначення масової частий кальцію і магнію в соку комплексометричннм методом
- 3. Питання для самоперевірки
- 1.2. Порядок виконання роботи
- 1.2.1. Визначення масової частки цукрози в цукрових розчинах масовим та об'ємним методами з використанням поляриметричних кювет різної довжини
- 1.2.2. Визначення масової частки крохмалю в картоплі методом Еверса
- Контрольний дослід
- 1.2.3. Визначення масової частки крохмалю в кукурудзяному зерні методом Архиповича
- 2. Основні положення
- 2.1. Порядок виконання роботи
- 2.1.1. Визначення масової частки редукуючих цукрів у цукрі-піску методом Офнера
- Аналіз одержаних результатів
- 2.1.2. Визначення масової частки редукуючих речовин у крохмальній патоці методом Вільштеттера та Шудля
- 3. Завдання
- 4.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 1, 3, 4, 5; додаткова: 1, 2, 3, 6] Список літератури Основна
- Додаткова