Приклади відбору проб зерна, борошна, і т. Д.
1. Під партією розуміють будь-яку кількість зерна, однорідного за якістю, призначеного до одночасного приймання, відвантаження або одночасного зберігання, оформленого одним документом про якість.
2. Для перевірки відповідності якості зерна вимогам НТД аналізують середню пробу масою (2,0±0,1) кг, виділену з об'єднаної, отриманої як сукупність точкових проб.
3. Відбір точкових проб
3.1. Точкові проби з автомобілів відбирають механічним пробовідбірником або вручну щупом.
З автомобілів із довжиною кузова до 3,5 м точкові проби відбирають у чотирьох точках за схемою А, із довжиною кузова від 3,5 до 4,5 м – у шести точках за схемою Б, із довжиною кузова від 4,5 і більше – у восьми точках за схемою В на відстані від 0,5 до 1 м від переднього і заднього бортів і на відстані біля 0,5 м від бокових бортів.
Схема А Схема Б Схема В
3.2. Механічним пробовідбірником точкові проби відбирають по всій глибині насипу зерна. Ручним щупом точкові проби відбирають із верхнього і нижнього шарів, торкаючись щупом дна.
3.3. Загальна маса точкових проб при відборі за схемою А повинна бути не менше 1 кг, за схемою Б – не менше 1,5 кг і за схемою В – не менше 2 кг.
Якщо загальна маса виявилася менше зазначеної, відбирають додатково точкові проби в тих же точках у середньому шарі насипу.
4. Складання об'єднаної проби
4.1. Об'єднану пробу одержують як сукупність зазначеної, відбирають додаткові точкові проби в тих же точках у середньому шарі насипу.
4.2. При використанні механічного пробовідбірника для відбору проб з автомобілів точкові проби змішуються в процесі відбору проб і утворюють об'єднану пробу.
5. Виділення середньої проби
5.1. Маса середньої проби повинна бути 2,0±0,1 кг. Якщо маса об'єднаної або середньодобової проби не перевищує 2,00,1 кг, то вона є одночасно і середньою пробою. Якщо маса об'єднаної проби перевищує 2,0±0,1 кг, то виділення середньої проби з об'єднаної проводять на розподільнику або вручну.
При ручному способі об'єднану пробу висипають на стіл із гладкою поверхнею, розподіляють зерно у вигляді квадрата і змішують її за допомогою двох коротких дерев'яних планок із скошеним ребром. Змішування проводять так, щоб зерно, захоплене з протилежних сторін квадрата на планки в правій і лівій руках зсипалося на середину одночасно, створюючи після декількох перемішувань валик. Потім зерно захоплюють із кінців валика й одночасно з обох планок зсипають на середину. Таке перемішування проводять три рази. Після цього об'єднану пробу знову розподіляють рівним шаром у вигляді квадрата і планкою поділяють по діагоналі на чотири трикутники. З двох протилежних трикутників зерно видаляють, а в двох, що залишилися, збирають разом, перемішують зазначеним способом і знову ділять на чотири трикутники, із котрих два йдуть для наступного розподілу доти, поки в двох трикутниках не буде 2,0±0,1 кг зерна, що і складе середню пробу.
6. Підготування середньої проби і виділення наважок для аналізів
6.1. З середньої проби виділяють наважку для визначення вологості, потім середню пробу зважують до десятих часток грама й очищають від великих сторонніх домішок.
6.2. З очищеної середньої проби виділяють наважку для проведення аналізів за допомогою розподільника або ручного способу відповідно до п. 5.2 доти, поки маса зерна в двох протилежних трикутниках, що залишилися, не буде перевищувати масу, установлену для проведення аналізу.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- Кафедра тхкмв і х методичні вказівки
- «Контроль якості та безпеки продукції галузі»
- Одеса онахт 2012
- Лабораторна робота №1 методи здійснення державного контролю за харчовими продуктами і відбірУ проб та підготовка їх до аналізів
- 1. Загальні положення
- 2. Відбір проб і загальні визначення
- 3. Підготовка проб до аналізу
- Приклади відбору проб зерна, борошна, і т. Д.
- Приклад відбору проб борошна для визначення фізико-хімічних показників
- 4. Завдання
- 5. Питання для самоперевірки
- 1. Загальні положення
- 2. Хімічні реактиви, які використовують для контролю якості та безпеки продукції галузі
- 3. Загальні правила поведінки з реактивами
- 4. Розчини і концентрації
- 4. Завдання
- Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 2, 6, 8; додаткова: 2, 4]
- Лабораторна робота №3 органолептичні методи оцінки якості харчової сировини і продуктів
- 1.Загальні положення.
- 2. Основні показники органолептичного методу, їх визначення
- 1.4. Визначення кольору борошна або висівок
- 2. Способи вираження показників органолептичної оцінки
- 2.1. Існує дві форми бальної оцінки:
- 3. Приклади оцінки органолептичних показників якості різних видів харчових продуктів
- 4. Кулінарні достоїнства крупи рису
- 4.1. Оцінка каші за 100-бальною системою
- 4.4. Консистенція
- 5. Завдання
- 1. Загальні положення
- 2. Визначення масової концентрації титрованих кислот у суслі і вині
- 4. Визначення молочної кислоти в кисломолочних продуктах
- 5. Визначення молочної кислоти у продуктах
- 6. Визначення активної кислотності
- 7. Визначення окисно-відновного потенціалу
- 1.2. Визначення вмісту вологи непрямим методом (висушуванням)
- 2. Визначення вологості стандартним методом
- 2.1. Загальні положення
- 3. Визначення вологості з використанням інфрачервоних променів на приладі вндгхп-вч
- 2.1.Визначення вмісту вологи у хлібі методом висушування в сушильній шафі
- 2.2. Визначення масової частки вологи в дріжджах
- 2.3. Визначення масової частки вологи
- 2.4. Метод визначення вологості зерна і зернопродуктів із попереднім підсушуванням і без нього
- Обробка результатів
- Визначення вологості без попереднього підсушування
- 3. Визначення вологості за допомогою електровологомірів
- 3.1. Загальні положення
- 3.2. Вимірювання вологості на приладі цвз-3
- Порядок роботи
- 3.3. Нові методи визначення вологості сипучих продуктів
- Проведення дослідів
- 5.3. Визначення вмісту сухих речовин у мармеладі, варенні, джемі і повидлі рефрактометричним методом
- 5.4. Визначення вмісту сухих речовин у концентрованих томатних продуктах
- 4. Завдання
- 5.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 3, 5, 6, 7; додаткова: 1, 4, 5] Лабораторна робота №6
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Метод визначення масової частки клітковини за Кюршнером та Ганеком
- 2.2. Метод визначення масову частку пектинових речовин у буряці
- Визначення масової частки азоту
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Визначення загального азоту методом к'єльдаля
- 2.2. Мікрометод к'єльдаля з мінералізацією досліджуваних проб
- 2.3.Визначення масової частки азоту амінокислот йодометричним методом за Попом і Стівенсом
- Контроль вмісту мінеральних речовин для забезпечення безпеки у продукції галузі.
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.2 Визначення масової частий кальцію і магнію в соку комплексометричннм методом
- 3. Питання для самоперевірки
- 1.2. Порядок виконання роботи
- 1.2.1. Визначення масової частки цукрози в цукрових розчинах масовим та об'ємним методами з використанням поляриметричних кювет різної довжини
- 1.2.2. Визначення масової частки крохмалю в картоплі методом Еверса
- Контрольний дослід
- 1.2.3. Визначення масової частки крохмалю в кукурудзяному зерні методом Архиповича
- 2. Основні положення
- 2.1. Порядок виконання роботи
- 2.1.1. Визначення масової частки редукуючих цукрів у цукрі-піску методом Офнера
- Аналіз одержаних результатів
- 2.1.2. Визначення масової частки редукуючих речовин у крохмальній патоці методом Вільштеттера та Шудля
- 3. Завдання
- 4.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 1, 3, 4, 5; додаткова: 1, 2, 3, 6] Список літератури Основна
- Додаткова