Приклад відбору проб борошна для визначення фізико-хімічних показників
1. Партією борошна називають будь-яку продукцію одного виду і сорту, однорідну за якістю, призначену до одночасного приймання, відвантаження або зберігання, в упаковці одного виду або без неї.
2. Для перевірки відповідності якості продукту, упакованого в тару, вимогам НТД відбирають вибірку. Об'єм вибірки від партії муки, упакованої у мішки, зазначений у таблиці.
-
Об'єм партії (кількість мішків у партії)
Об'єм вибірки (кількість мішків, із яких відбирають точкові проби)
До 5
Від 6 до 100
Понад 100
Кожний мішок
Не менше 5
Не менше 5 % від кількість мішків у партії
3. Із зашитих мішків вибірки відбирають мішечним щупом з одного кута точкові проби. Перед уведенням щупа в мішок місце, у яке буде вводитися щуп, необхідно очистити щіткою.
Щуп вводять у напрямку до середньої частини мішка жолобком униз, потім повертають його на 180° і виймають. Отвір, що утворився, засипають хрестоподібними рухами вістря щупа, зрушуючи низ мішка. Маса однієї точкової проби повинна бути 200...300 г. Маса усіх відібраних точкових проб повинна бути не менше 2,0 кг.
4. Для складання об'єднаної проби всі точкові проби зсипають у чисту, міцну, не заражену шкідниками хлібних запасів тару (пляшки, банки з поліетиленовими кришками або притертими пробками, металеві коробки, що закриваються, поліетиленові пакети).
У тару з об'єднаною пробою вкладають етикетку із зазначенням:
– найменування виду і сорту продукту;
– найменування підприємства;
– дати вибою і номера зміни;
– номера складу, вагона або назви судна;
– маси партії;
– дата відбору проби;
– маса проби;
– підпис особи, яка відібрала пробу.
5. З об'єднаної проби виділяють середню. Маса середньої проби повинна бути не менше 2,0 кг. Якщо маса об'єднаної проби не перевищує 2,0 кг, то вона одночасно є і середньою пробою.
Якщо маса об'єднаної проби перевищує 2,0 кг, то виділення середньої проби з об'єднаної проводять ручним способом. Для цього об'єднану пробу висипають на стіл із гладкою поверхнею, розподіляють продукт у вигляді квадрата і перемішують його за допомогою двох коротких дерев'яних планок із скошеним ребром. Перемішування проводять так, щоб продукт, захоплений із протилежних сторін квадрата на планки в правій і лівій руці, зсипався на середину одночасно, створюючи після декількох перемішувань валик, потім його захоплюють із кінців і одночасно з обох планок зсипають на середину. Таке перемішування проводять три рази. Після триразового перемішування об'єднану пробу знову розподіляють рівним шаром у вигляді квадрата і за допомогою планки розподіляють по діагоналі на чотири трикутники. З двох протилежних трикутників продукт видаляють, а з двох, що залишилися, збирають разом, перемішують зазначеним способом і знову розподіляють на чотири трикутники, із яких два йдуть для наступного розподілу доти, поки в двох трикутниках не буде отримано приблизно 2,0 кг продукту, що і складе середню пробу.
6. Середню пробу продукту переглядають, зважують, реєструють і позначають порядковим номером, який проставляють у картці для аналізу і у всіх документах, що відносяться до даної проби.
7. Середню пробу продукту знову розрівнюють і ділять по діагоналі на чотири трикутники. Продукт із кожних двох протилежних трикутників збирають у дві банки з притертими пробками і постачають їх етикетками з позначеннями, зазначеними в п. 4.
Одну з банок передають на аналіз, а другу опечатують або пломбують і бережуть на випадок виникнення розбіжностей між постачальником і одержувачем в оцінці якості продукту. Час зберігання проб обговорений ДСТ.
8. Частину середньої проби, за якою проводять аналізи, перемішують тричі, як зазначено в п. 5, розрівнюють у вигляді квадрата і з різних місць квадрата совочком відбирають наважки.
Зразки об'єктів санітарних заходів, відібрані у зв'язку з підозрою або встановленням факту їх небезпечності чи непридатності до споживання, повинні негайно направлятися до уповноваженої лабораторії на дослідження. Ідентифікація - процедура підтвердження відповідності органолептичних, біологічних, фізичних та хімічних параметрів і властивостей, специфічних для даного виду харчового продукту, тим параметрам і властивостям, які зазначаються при етикетуванні цього харчового продукту, а також процедура підтвердження загальновизнаної назви даного виду продукту, торговельної марки та/або комерційного (фірмового) найменування.
Уповноважена лабораторія після проведення досліджень негайно повинна надати звіт про результати дослідження відповідному головному державному санітарному лікарю або відповідному головному державному інспектору ветеринарної медицини чи їх заступникам для прийняття рішення щодо подальшого поводження із зазначеним об'єктом санітарних заходів.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- Кафедра тхкмв і х методичні вказівки
- «Контроль якості та безпеки продукції галузі»
- Одеса онахт 2012
- Лабораторна робота №1 методи здійснення державного контролю за харчовими продуктами і відбірУ проб та підготовка їх до аналізів
- 1. Загальні положення
- 2. Відбір проб і загальні визначення
- 3. Підготовка проб до аналізу
- Приклади відбору проб зерна, борошна, і т. Д.
- Приклад відбору проб борошна для визначення фізико-хімічних показників
- 4. Завдання
- 5. Питання для самоперевірки
- 1. Загальні положення
- 2. Хімічні реактиви, які використовують для контролю якості та безпеки продукції галузі
- 3. Загальні правила поведінки з реактивами
- 4. Розчини і концентрації
- 4. Завдання
- Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 2, 6, 8; додаткова: 2, 4]
- Лабораторна робота №3 органолептичні методи оцінки якості харчової сировини і продуктів
- 1.Загальні положення.
- 2. Основні показники органолептичного методу, їх визначення
- 1.4. Визначення кольору борошна або висівок
- 2. Способи вираження показників органолептичної оцінки
- 2.1. Існує дві форми бальної оцінки:
- 3. Приклади оцінки органолептичних показників якості різних видів харчових продуктів
- 4. Кулінарні достоїнства крупи рису
- 4.1. Оцінка каші за 100-бальною системою
- 4.4. Консистенція
- 5. Завдання
- 1. Загальні положення
- 2. Визначення масової концентрації титрованих кислот у суслі і вині
- 4. Визначення молочної кислоти в кисломолочних продуктах
- 5. Визначення молочної кислоти у продуктах
- 6. Визначення активної кислотності
- 7. Визначення окисно-відновного потенціалу
- 1.2. Визначення вмісту вологи непрямим методом (висушуванням)
- 2. Визначення вологості стандартним методом
- 2.1. Загальні положення
- 3. Визначення вологості з використанням інфрачервоних променів на приладі вндгхп-вч
- 2.1.Визначення вмісту вологи у хлібі методом висушування в сушильній шафі
- 2.2. Визначення масової частки вологи в дріжджах
- 2.3. Визначення масової частки вологи
- 2.4. Метод визначення вологості зерна і зернопродуктів із попереднім підсушуванням і без нього
- Обробка результатів
- Визначення вологості без попереднього підсушування
- 3. Визначення вологості за допомогою електровологомірів
- 3.1. Загальні положення
- 3.2. Вимірювання вологості на приладі цвз-3
- Порядок роботи
- 3.3. Нові методи визначення вологості сипучих продуктів
- Проведення дослідів
- 5.3. Визначення вмісту сухих речовин у мармеладі, варенні, джемі і повидлі рефрактометричним методом
- 5.4. Визначення вмісту сухих речовин у концентрованих томатних продуктах
- 4. Завдання
- 5.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 3, 5, 6, 7; додаткова: 1, 4, 5] Лабораторна робота №6
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Метод визначення масової частки клітковини за Кюршнером та Ганеком
- 2.2. Метод визначення масову частку пектинових речовин у буряці
- Визначення масової частки азоту
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Визначення загального азоту методом к'єльдаля
- 2.2. Мікрометод к'єльдаля з мінералізацією досліджуваних проб
- 2.3.Визначення масової частки азоту амінокислот йодометричним методом за Попом і Стівенсом
- Контроль вмісту мінеральних речовин для забезпечення безпеки у продукції галузі.
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.2 Визначення масової частий кальцію і магнію в соку комплексометричннм методом
- 3. Питання для самоперевірки
- 1.2. Порядок виконання роботи
- 1.2.1. Визначення масової частки цукрози в цукрових розчинах масовим та об'ємним методами з використанням поляриметричних кювет різної довжини
- 1.2.2. Визначення масової частки крохмалю в картоплі методом Еверса
- Контрольний дослід
- 1.2.3. Визначення масової частки крохмалю в кукурудзяному зерні методом Архиповича
- 2. Основні положення
- 2.1. Порядок виконання роботи
- 2.1.1. Визначення масової частки редукуючих цукрів у цукрі-піску методом Офнера
- Аналіз одержаних результатів
- 2.1.2. Визначення масової частки редукуючих речовин у крохмальній патоці методом Вільштеттера та Шудля
- 3. Завдання
- 4.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 1, 3, 4, 5; додаткова: 1, 2, 3, 6] Список літератури Основна
- Додаткова