2.1.1. Визначення масової частки редукуючих цукрів у цукрі-піску методом Офнера
Прилади, лабораторний посуд, реактиви. Конічні колби на 300 см3, піпетка на 50 см3, мірний циліндр на 25 см3, бюретка на 25 см3, мірна колба на 200 см3, 0,0333 н. розчин йоду, 1 н. розчин НС1, 0,0333 н. розчин тіосульфату натрію, 0,5 %-й розчин крохмалю.
Хід визначення. Готують водний розчин цукру-піску, в 50 см3 якого не повинно бути більше 25 мг інвертного цукру. Для цього 100 г цукру-піску розчиняють у дистильованій воді, переводять у колбу на 200 см3, доводять до риски водою і перемішують.
Робочий дослід. У конічну колбу на 300 см3 переводять піпетками по 50 см3 приготовленого розчину цукру-піску та реактиву Офнера і додають трохи тальку. Вміст колби доводять протягом 4...5 хв до кипіння, нагріваючи колбу над полум'ям на азбестовому картоні з круглим отвором діаметром 6,5 см (закритим металевою сіткою). Помірне кипіння підтримують 5 хв (точно), після цього колбу закривають маленькою склянкою і охолоджують до кімнатної температури в проточній холодній воді протягом 10 хв, не збовтуючи її вміст, щоб уникнути небажаних втрат закису міді за рахунок контакту з киснем повітря.
Після кип'ятіння в розчині повинен залишатись деякий надлишок двовалентної міді, що не вступила в реакцію відновлення, при цьому розчин повинен мати синє або синьо-зелене забарвлення. Якщо ж вся мідь реактиву Офнера вступила в реакцію, розчин має жовте або червоне забарвлення (це значить, що цукор-пісок має високий вміст редукуючих цукрів), то аналіз треба повторити, взявши, наприклад, тільки 10 см3 приготовленого розчину і 40 см3 води.
До охолодженого вмісту конічної колби мірним циліндром обережно по стінках колби наливають 15 см3 1 н. розчину НСl (для розчинення осаду Сu2О) і зразу ж додають з бюретки 20...40 см3 (залежно від кількості редукуючих цукрів) 0,0333 н. розчину йоду, щоб йод був у залишку. Розчин йоду потрібно додавати відразу ж, бо оксид міді (І) може частково окиснитись киснем повітря. Після цього колбу закривають пробкою і залишають на 2 хв, періодично обережно перемішуючи її вміст. Рівно через 2 хв надлишок йоду в колбі відтитровують 0,0333 н. розчином тіосульфату натрію. В кінці титрування, коли розчин стане світло-жовтим, в нього додають 5 см3 0,5 %-го розчину крохмалю (як індикатор) і титрують до знебарвлення розчину.
Холостий дослід. В конічній колбі на 300 см3 змішують по 50 см3 приготовленого розчину цукру-піску та реактиву Офнера і залишають при кімнатні температурі 10 хв, підкиснюють суміш 1 н. розчином НС1 і далі ведуть аналіз за прописом робочого досліду. Проведення такого холодного досліду дає можливість якоюсь мірою виключити вплив присутніх у досліджуваній пробі редукуючих нецукрів (які при кімнатній температурі можуть частково відновлювати мідь до Сu2О) на результати визначення масової частки інвертного цукру.
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- Кафедра тхкмв і х методичні вказівки
- «Контроль якості та безпеки продукції галузі»
- Одеса онахт 2012
- Лабораторна робота №1 методи здійснення державного контролю за харчовими продуктами і відбірУ проб та підготовка їх до аналізів
- 1. Загальні положення
- 2. Відбір проб і загальні визначення
- 3. Підготовка проб до аналізу
- Приклади відбору проб зерна, борошна, і т. Д.
- Приклад відбору проб борошна для визначення фізико-хімічних показників
- 4. Завдання
- 5. Питання для самоперевірки
- 1. Загальні положення
- 2. Хімічні реактиви, які використовують для контролю якості та безпеки продукції галузі
- 3. Загальні правила поведінки з реактивами
- 4. Розчини і концентрації
- 4. Завдання
- Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 2, 6, 8; додаткова: 2, 4]
- Лабораторна робота №3 органолептичні методи оцінки якості харчової сировини і продуктів
- 1.Загальні положення.
- 2. Основні показники органолептичного методу, їх визначення
- 1.4. Визначення кольору борошна або висівок
- 2. Способи вираження показників органолептичної оцінки
- 2.1. Існує дві форми бальної оцінки:
- 3. Приклади оцінки органолептичних показників якості різних видів харчових продуктів
- 4. Кулінарні достоїнства крупи рису
- 4.1. Оцінка каші за 100-бальною системою
- 4.4. Консистенція
- 5. Завдання
- 1. Загальні положення
- 2. Визначення масової концентрації титрованих кислот у суслі і вині
- 4. Визначення молочної кислоти в кисломолочних продуктах
- 5. Визначення молочної кислоти у продуктах
- 6. Визначення активної кислотності
- 7. Визначення окисно-відновного потенціалу
- 1.2. Визначення вмісту вологи непрямим методом (висушуванням)
- 2. Визначення вологості стандартним методом
- 2.1. Загальні положення
- 3. Визначення вологості з використанням інфрачервоних променів на приладі вндгхп-вч
- 2.1.Визначення вмісту вологи у хлібі методом висушування в сушильній шафі
- 2.2. Визначення масової частки вологи в дріжджах
- 2.3. Визначення масової частки вологи
- 2.4. Метод визначення вологості зерна і зернопродуктів із попереднім підсушуванням і без нього
- Обробка результатів
- Визначення вологості без попереднього підсушування
- 3. Визначення вологості за допомогою електровологомірів
- 3.1. Загальні положення
- 3.2. Вимірювання вологості на приладі цвз-3
- Порядок роботи
- 3.3. Нові методи визначення вологості сипучих продуктів
- Проведення дослідів
- 5.3. Визначення вмісту сухих речовин у мармеладі, варенні, джемі і повидлі рефрактометричним методом
- 5.4. Визначення вмісту сухих речовин у концентрованих томатних продуктах
- 4. Завдання
- 5.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 3, 5, 6, 7; додаткова: 1, 4, 5] Лабораторна робота №6
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Метод визначення масової частки клітковини за Кюршнером та Ганеком
- 2.2. Метод визначення масову частку пектинових речовин у буряці
- Визначення масової частки азоту
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Визначення загального азоту методом к'єльдаля
- 2.2. Мікрометод к'єльдаля з мінералізацією досліджуваних проб
- 2.3.Визначення масової частки азоту амінокислот йодометричним методом за Попом і Стівенсом
- Контроль вмісту мінеральних речовин для забезпечення безпеки у продукції галузі.
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.2 Визначення масової частий кальцію і магнію в соку комплексометричннм методом
- 3. Питання для самоперевірки
- 1.2. Порядок виконання роботи
- 1.2.1. Визначення масової частки цукрози в цукрових розчинах масовим та об'ємним методами з використанням поляриметричних кювет різної довжини
- 1.2.2. Визначення масової частки крохмалю в картоплі методом Еверса
- Контрольний дослід
- 1.2.3. Визначення масової частки крохмалю в кукурудзяному зерні методом Архиповича
- 2. Основні положення
- 2.1. Порядок виконання роботи
- 2.1.1. Визначення масової частки редукуючих цукрів у цукрі-піску методом Офнера
- Аналіз одержаних результатів
- 2.1.2. Визначення масової частки редукуючих речовин у крохмальній патоці методом Вільштеттера та Шудля
- 3. Завдання
- 4.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 1, 3, 4, 5; додаткова: 1, 2, 3, 6] Список літератури Основна
- Додаткова