2. Основні положення
Хімічні методи ґрунтуються на здатності моноцукрів і деяких складніших цукрів, які містять в молекулі вільну альдегідну або кетонну групу, окиснюватись оксидами важких металів. Під редукуючими цукрами зазвичай розуміють так званий інвертний цукор як суміш однакових кількостей глюкози і фруктози. Редукуючими речовинами є сума редукуючих цукрів та інших сполук, що також мають відновну здатність відносно реагентів, що використовуються для кількісного визначення редукуючих цукрів. Якщо аналізований продукт містить багато нерозчинних речовин (наприклад, рослинні матеріали, що містять клітинну тканину), то цукри потрібно спочатку екстрагувати за допомогою відповідного розчинника. Вода не завжди може задовольнити ці вимоги, оскільки при понижених температурах відбувається вплив ензимів на цукри. Застосування ж гарячої води інколи є ненадійним під час роботи з носіями крохмалю та інших (розчинних) поліцукридів. Екстракцію цукрів із зерна та подібної сировини доцільно проводити 50 %-м водним розчином етилового спирту (такі розчини інгібують вплив ензимів).
Кількісне визначення крохмалю, декстринів та інших поліцукридів в екстрактах сировини та харчових продуктів проводять кислотним їх гідролізом з визначенням масової частки редукуючих цукрів і наступним перерахунком на відповідні поліцукриди.
Екстракти з сировини рослинного та тваринного походження з великою масовою часткою білкових, інших азотистих речовин, барвних сполук та інших потрібно додатково очищати видаленням (осадженням) цих домішок, оскільки вони можуть вносити суттєві похибки в результати аналізу. Попереднє очищення екстрактів та розчинів відповідних продуктів проводять найчастіше нейтральним розчином ацетату свинцю. Після осадження органічних нецукрів і їх видалення надлишок свинцю із розчину видаляють карбонатом натрію.
Хімічні методи кількісного визначення цукрів ґрунтуються на наявності в цукрах карбонільних груп, які можуть окиснюватись у лужному середовищі різними реагентами: оксидами важких металів, наприклад міді, червоною кров'яною сіллю та йодом. Реагенти, окиснюють цукор, при цьому відновлюються. Серед цих методів найбільш поширеними є модифікації, що ґрунтуються на окисній дії міднолужних реактивів (Фелінг, Офнер, Мюллер). Відомі також методи визначення альдоз, що ґрунтуються на окисній дії йоду (Вільштеттер та Шудль).
Якщо аналізований продукт містить багато нерозчинних речовин (наприклад, рослинні матеріали, що містять клітинну тканину), то цукри потрібно спочатку екстрагувати за допомогою відповідного розчинника. Вода не завжди може задовольнити ці вимоги, оскільки при понижених температурах відбувається вплив ензимів на цукри. Застосування ж гарячої води інколи є ненадійним під час роботи з носіями крохмалю та інших (розчинних) поліцукридів. Екстракцію цукрів із зерна та подібної сировини доцільно проводити 50 %-м водним розчином етилового спирту (такі розчини інгібують вплив ензимів).
Кількісне визначення крохмалю, декстринів та інших поліцукридів в екстрактах сировини та харчових продуктів проводять кислотним їх гідролізом з визначенням масової частки редукуючих цукрів і наступним перерахунком на відповідні поліцукриди.
Екстракти з сировини рослинного та тваринного походження з великою масовою часткою білкових, інших азотистих речовин, барвних сполук та інших потрібно додатково очищати видаленням (осадженням) цих домішок, оскільки вони можуть вносити суттєві похибки в результати аналізу. Попереднє очищення екстрактів та розчинів відповідних продуктів проводять найчастіше нейтральним розчином ацетату свинцю. Після осадження органічних нецукрів і їх видалення надлишок свинцю із розчину видаляють карбонатом натрію.
Хімічні методи кількісного визначення цукрів ґрунтуються на наявності в цукрах карбонільних груп, які можуть окиснюватись у лужному середовищі різними реагентами: оксидами важких металів, наприклад міді, червоною кров'яною сіллю та йодом. Реагенти, окиснюють цукор, при цьому відновлюються. Серед цих методів найбільш поширеними є модифікації, що ґрунтуються на окисній дії міднолужних реактивів (Фелінг, Офнер, Мюллер). Відомі також методи визначення альдоз, що ґрунтуються на окисній дії йоду (Вільштеттер та Шудль).
Якщо аналізований продукт містить багато нерозчинних речовин (наприклад, рослинні матеріали, що містять клітинну тканину), то цукри потрібно спочатку екстрагувати за допомогою відповідного розчинника. Вода не завжди може задовольнити ці вимоги, оскільки при понижених температурах відбувається вплив ензимів на цукри. Застосування ж гарячої води інколи є ненадійним під час роботи з носіями крохмалю та інших (розчинних) поліцукридів. Екстракцію цукрів із зерна та подібної сировини доцільно проводити 50 %-м водним розчином етилового спирту (такі розчини інгібують вплив ензимів).
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- Кафедра тхкмв і х методичні вказівки
- «Контроль якості та безпеки продукції галузі»
- Одеса онахт 2012
- Лабораторна робота №1 методи здійснення державного контролю за харчовими продуктами і відбірУ проб та підготовка їх до аналізів
- 1. Загальні положення
- 2. Відбір проб і загальні визначення
- 3. Підготовка проб до аналізу
- Приклади відбору проб зерна, борошна, і т. Д.
- Приклад відбору проб борошна для визначення фізико-хімічних показників
- 4. Завдання
- 5. Питання для самоперевірки
- 1. Загальні положення
- 2. Хімічні реактиви, які використовують для контролю якості та безпеки продукції галузі
- 3. Загальні правила поведінки з реактивами
- 4. Розчини і концентрації
- 4. Завдання
- Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 2, 6, 8; додаткова: 2, 4]
- Лабораторна робота №3 органолептичні методи оцінки якості харчової сировини і продуктів
- 1.Загальні положення.
- 2. Основні показники органолептичного методу, їх визначення
- 1.4. Визначення кольору борошна або висівок
- 2. Способи вираження показників органолептичної оцінки
- 2.1. Існує дві форми бальної оцінки:
- 3. Приклади оцінки органолептичних показників якості різних видів харчових продуктів
- 4. Кулінарні достоїнства крупи рису
- 4.1. Оцінка каші за 100-бальною системою
- 4.4. Консистенція
- 5. Завдання
- 1. Загальні положення
- 2. Визначення масової концентрації титрованих кислот у суслі і вині
- 4. Визначення молочної кислоти в кисломолочних продуктах
- 5. Визначення молочної кислоти у продуктах
- 6. Визначення активної кислотності
- 7. Визначення окисно-відновного потенціалу
- 1.2. Визначення вмісту вологи непрямим методом (висушуванням)
- 2. Визначення вологості стандартним методом
- 2.1. Загальні положення
- 3. Визначення вологості з використанням інфрачервоних променів на приладі вндгхп-вч
- 2.1.Визначення вмісту вологи у хлібі методом висушування в сушильній шафі
- 2.2. Визначення масової частки вологи в дріжджах
- 2.3. Визначення масової частки вологи
- 2.4. Метод визначення вологості зерна і зернопродуктів із попереднім підсушуванням і без нього
- Обробка результатів
- Визначення вологості без попереднього підсушування
- 3. Визначення вологості за допомогою електровологомірів
- 3.1. Загальні положення
- 3.2. Вимірювання вологості на приладі цвз-3
- Порядок роботи
- 3.3. Нові методи визначення вологості сипучих продуктів
- Проведення дослідів
- 5.3. Визначення вмісту сухих речовин у мармеладі, варенні, джемі і повидлі рефрактометричним методом
- 5.4. Визначення вмісту сухих речовин у концентрованих томатних продуктах
- 4. Завдання
- 5.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 3, 5, 6, 7; додаткова: 1, 4, 5] Лабораторна робота №6
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Метод визначення масової частки клітковини за Кюршнером та Ганеком
- 2.2. Метод визначення масову частку пектинових речовин у буряці
- Визначення масової частки азоту
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.1.Визначення загального азоту методом к'єльдаля
- 2.2. Мікрометод к'єльдаля з мінералізацією досліджуваних проб
- 2.3.Визначення масової частки азоту амінокислот йодометричним методом за Попом і Стівенсом
- Контроль вмісту мінеральних речовин для забезпечення безпеки у продукції галузі.
- 1.Загальні положення
- 2.Порядок виконання роботи
- 2.2 Визначення масової частий кальцію і магнію в соку комплексометричннм методом
- 3. Питання для самоперевірки
- 1.2. Порядок виконання роботи
- 1.2.1. Визначення масової частки цукрози в цукрових розчинах масовим та об'ємним методами з використанням поляриметричних кювет різної довжини
- 1.2.2. Визначення масової частки крохмалю в картоплі методом Еверса
- Контрольний дослід
- 1.2.3. Визначення масової частки крохмалю в кукурудзяному зерні методом Архиповича
- 2. Основні положення
- 2.1. Порядок виконання роботи
- 2.1.1. Визначення масової частки редукуючих цукрів у цукрі-піску методом Офнера
- Аналіз одержаних результатів
- 2.1.2. Визначення масової частки редукуючих речовин у крохмальній патоці методом Вільштеттера та Шудля
- 3. Завдання
- 4.Питання для самоперевірки
- Література: [основна: 1, 3, 4, 5; додаткова: 1, 2, 3, 6] Список літератури Основна
- Додаткова